- Подорожувати автостопом почав із 14 років. Якось відвідав зі своїм товаришем один музичний фестиваль, там познайомився з 30-річним корінним англійцем, який мандрував нашими землями, – повідав Діма Шаман. – Я приєднався до нього. Подорожували цілий місяць західною та центральною Україною. Це був досвідчений автостопник, який об'їхав багато країн не лише на автівках, а й на локомотивах і кораблях.
То було минулоріч. Остаточно Діміна любов до автостопу зміцніла у квітні цього року. Хлопець вже п'ять років займається у музичній школі № 2. Він пригадує, як одного весняного дня зателефонував вчитель і запропонував. проїхатися Європою разом з ансамблем, оскільки Діма був ударником.
- Їхали ми централізовано, на автобусі. Маршрут проходив через Угорщину, Австрію, Італію, Францію, Швейцарію, Німеччину та Польщу. Хоча це не був автостоп, проте подорож допомогла мені зрозуміти, що немає кращого відпочинку, – зізнався він.
А тому, дочекавшись літніх канікул, учень Рівненського обласного ліцею-інтернату вирішив об'їхати усю країну. Вийшло так, що за півтора місяці він зробив це. двічі.
- Почалося все зі Львова, з відвідин музичного фестивалю «Старе місто». З дому вийшов із рюкзаком, у якому лежали ключі, 5 гривень і пляшка пива. Зустрів дівчинку, яку не бачив цілий рік і навіть не мав її контактів, познайомилися минулоріч на якомусь концерті і розбіглися. Юля запропонувала поїхати з нею у Карпати на якусь там «тусовку». І тут я вирішив, що це чи не найкращий привід для старту запланованого автостопування. Повернувся у Рівне буквально на декілька годин, зібрав рюкзак і вирушив назад.
Вже на самому старті чекало випробування: двом юним туристам неправильно вибили білети, тому їх не хотіли пускати до електрички. Проте за хвилину вони все-таки поїхали до Сваляви. По прибутті півночі довелося йти пішки.
- Тоді я не витримав і сказав уголос: «От би хтось підібрав, нагодував і завіз, куди треба». Не встиг змовкнуті, як на дорозі з'явився крутий автомобіль і завіз нас куди треба, – посміхнувся Діма. – Декілька днів мешкали у наметах, поки одного дня я не заблукав в лісі. Довго тинявся у темряві, нарешті побачив світло, пішов на нього. І вийшов на табір … йогів, які також подорожували і зупинилися у лісі. То були шестеро чолов'яга, які автостопувалі з Саратова. Один із них був психологом, двоє – сучасні художники, чайний майстер, який досконало володів цим мистецтвом, деякі з них певний час жили в Індії. Йоги розповіли, що рухаються до Криму, проте я переконав їх, щоб поїхали зі мною до Тернополя в рамках мого всеукраїнського туру, а до Криму ми у будь-якому разі дістанемося. Вони погодилися, ми вирушили. На цьому етапі я попрощався із дівчинкою, з якою попередньо подорожував. Ми об'їжджалі області, які пролягали на шляху. Кожне місто, у якому бував, намагався обійти повністю. Діставшісь моря, розбили намети на березі. Відчуття були незабутні. Не розумію людей, які платять шалені гроші за житло на курортах, якщо можна безкоштовно відпочивати на лоні природи.
Найгіршою областю для автостопу Шаман називає Херсонську. Там доводилося не один десяток кілометрів долати пішки. Після кількох днів дороги Шаман та йоги дісталися узбережжя Криму. Поблизу Судака вирішили видерти на мис Меганом, відомий як пристань відьом, йогів і тих, хто шукає єднання із самим собою. Лізти туди довелося по відвісніх скелях без жодної підстраховки. Один невірний рух, і. Відершісь, зустріли людей, які роками живуть у вігвамах. Переважно це ті, хто втік від системи і хоче жити вільно, бажає знайти якусь відповідь чи просто відпочити. Блукаючи мисом наштовхнулися на храм індійської богині Шиви, якого хтось виклав із каменю.
Згодом Шаман розпрощався з ногами та рушив на схід України. Звідти привіз не найкращі враження. Хоча б тому, що йому тричі приставляли пістолет до скроні.
- Уперше це трапилося в Маріуполі, бо я їздив на велосипеді у величезних рожевих окулярах «зірочками» і не сподобався місцевим мешканцям. Мене відвели убік, тицьнула пістолет і сказали, що тут більше не з'являвся. Цікаво, адже це були не якісь малолітні психи, а чолов'яга років за 30, – розповідає Діма. – Другий випадок трапився у Донецьку, бо я «не з цього району міста». Тобто вони там існують комуни, і ходити із району в район буває небезпечно. Втретє подібна подія трапилася у Луганську, бо я «западенець». Стояв у магазині пів години, мене не хотіли розрахувати, цькували, бо говорив українською. Коли я почав обурюватися, підійшов охоронець, тицьнувши пістолет у спину і вивів з магазину. З цього «гостинного» міста я поїхав по північних областях. Чи не у кожному регіоні відтепер маю знайомих, також є контакти в інших країнах. Залюбки обмінювався номером телефону з такими ж автостопнікамі.
Частенько юного туриста затримувала міліція. Правоохоронці ніяк не могли зрозуміти, що він не втік із дому, а просто подорожує. Телефонували мамі, вона щоразу пояснювала, що все добре. Зробивши коло по усіх областях, Шаман повернувся до Львова. А потім за відомим сценарієм рушив іще раз по Україні.
- Водії, які підбирають, зазвичай виявляються добрими людьми. Інші не зупиняються, щоб підвести когось, бо їм «фіолетово». Сідаючи в авто представляються, кажу куди їду і звідки. Водії розповідають і про свої проблеми. Автівки трапляються різні, частенько доводилося подорожувати на «крутих». А одного разу, із невеличкого села на півдні їхав до Маріуполя на. бетономішалці. Подорожуючи я постійно руйнував стереотипи, які стосуються автостопу. Тобто раніше чув, що вночі авта не зупиняються, що іномарки ігнорують автостопщіків тощо. Це все неправда.
Цікаво, що Шаман подорожує фактично без грошей. Востаннє він виїжджав із картою, п'ятьма гривнями, спальники, намети, декількома футболками, Казанка, металевою кружкою, запальничкою та. турецьким барабаном. Саме він приносив йому такий-сякий заробіток на їжу.
- В Тернополі заробив 300 гривень за три години, заробітку в інших містах також вистачає, є за що поїсти. А гроші на дорогу практично ніколи не потрібні. Автостоп – це свобода, пригоди та завжди нові враження. І взагалі, це виховує дисципліну та відповідальність, – резюмував наш автостопівець.
Деякі батьки забороняють своїм дітям гуляти після 22.00 чи 23.00 години. А у нашому випадку 15-річний юнак самостійно двічі об'їхав усі області України. На запитання, як він ставиться до бережливості батьків, Шаман відповів, що гуляти у певних містах куди небезпечніше, аніж простувати дорогою чи ночувати посеред поля. Це він перевірив на собі цьогоріч. А вже наступного року, коли йому виповниться 16, і вже матиме право виїжджати за кордон, Діма планує вирушити автостопом по Європі. Під час нинішнього «тріпу» по Україні він познайомився із багатьма європейцями, кожен запрошує до себе у гості. Шаман зізнався, що обов'язково хоче погостювати у дівчинки з Голландії, а також проїхатися по країнах Шенгену.
- Хоча це лише плани. Куди важливіше нині навчання у РОЛІ, адже стартує навчальний рік. Не дивуйтеся, але вчитися я люблю і виходить це непогано, тому тепер хочу зосередитися на зубрінні. А по можливості, віріватімуся хоча б на короткі подорожі. Звісно, лише автостопом, – твердо сказав Діма, на прізвисько Шаман.
Схоже, що у судді починають здавати нерви. Воно й зрозуміло. Все таки 43-ий судовий день! Інакше чим пояснити, що в п'ятницю, другий день поспіль суддя знову вилучив мене із залу засідання під час допиту свідка ?..
А потім був цілий ряд клопотань, у задоволенні яких суд відмовив.
Наприклад, було відмовлено у клопотанні про приєднання до справи документів, які розкривають «темні плями» в історії завезення до Росії китайських автобусів:. З документів видно, що в 2007 році з Китаю було завезено 1883 автобуса. Автобуси, завезені фірмами «Юк Транс» і «Вантажівка», пройшовши через кілька рук, в кінцевому рахунку і потрапили до Казані (ТОВ «Лізинг-Трейд», наприклад, отримав 309 автобусів Higer і 402 автобуса Golden Dragon, всього 814 одиниць) . Митні декларації доводять, що на россіско-китайському кордоні автобуси коштували 500-700 тисяч рублів. Тим часом, у ході допиту мер Казані Ільсу Метшін називав зовсім інші цифри (з протоколу допиту ці цифри вже потрапили в ЗМІ:). А якщо вже говорити про точні цифри, той же «Лізинг-Трейд» передавав лізингоодержувачам автобуси Higer – за ціною від 1 670 882 рублів до 1 694 915 рублів, автобуси Golden Dragon – від 1 950 264 рублів до 2 132 340 рублів.
– Як до вас потрапили ці документи? – суворо запитав суддя.
– Чесних і порядних співробітників міліції набагато більше, ніж не чесних і непорядчних. Один з порядних оперативників, бачачи, що розслідування спускається на гальмах, і передав мені ці документи.
– Прізвище слідчого?
– Стаття 51 Конституції Росії дає мені право.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання, мотивувавши своє рішення тим, що не відомий джерело походження цих документів.
Заздалегідь передбачаючи саме цей мотив відмови у задоволенні клопотання заявлю нове: витребувати ці ж документи в митниці.
Суд знову відмовив у задоволенні клопотання, пояснивши своє рішення гранично просто: в цьому немає необхідності.
На півночі Таїланду місцеві мешканці зловили найбільшого сома з усіх які потрапляли в мережі до цього і з'їли його, передає в четвер агентство Reuters.
величезну прісноводу рибу вагою 293 кілограми виловили в річці Меконг, в якій також водяться великі особи інших видів. Представник Фонду скаженої природи «WWF» підтвердив, що цей сом є рекордсменом і “приголомшливою знахідкою”.
Представники природоохоронних організацій та місцевої влади спробували домовитися з рибалками, щоб ті відпустили рибу і дали їй можливість продовжити мандрівку на нерест, але сом загинула і у результаті був з'їдений.
Величезні соми, що мешкають в річці Меконг, вважаються найбільшими і рідкісними рибами в Південно-Східній Азії, підказує агентство.