Сьогодні придбав в кіоску випуск Авто-легенди СРСР. Хотілося оцінити якість моделей авто за 99 рублів. Результатом задоволений, хоча моделі та зроблені в Китаї. Продовжу збирати далі. Прикол ще помітив у додатку-журналі – рекомендована ціна наступних випусків 199 рублів. Криза однак

P.s. Дверцята у моделей авто не відкриваються.

26, 27 і 28 лютого були шаленими в прямому сенсі слова …
Усе почалося з 26 лютого:
5:00 Підйом
6:00 Вже на роботі. Роботи море іноді здається що нічегоне успеаешь
12:00 Робота і закінчується, за начебто потрібно поїсти інакше мозок зовсім перестане працювати
Годині о 3 дня вирішила перевірити пошту, повідомлення “mkari обновила сторінку” переходжу на неї почитати “” волосся дибки хочу допомогти, а як незнаю.
Пишу лист Каріночке, тут же приходить відповідь. Вирішила відправити книгу.
17:00 Іду шукати по книжкових книгу “Одиночество мага” у результаті за 40 хвилин пройшла 4 магазини і в останньому знайшла цю книгу! Кулею лечу додому за іншими речами приготованими для відправки. Залетаю, хапаю коробку, несусь на пошту. На пошті народу немає вообше, я практично на весь голос сказала “УРА” Уф відправила, ну все днів через 10 дійде.
Відбивав Каріночке “-Все книга поїхала до тебе, лови” зателефонувала з за того, щоб вже більше ніхто не купував раз вже є вже.
Где то близько 20:00 доходжу до дому. Сідаю провеять пошту. Повідомлення “mkari обновила сторінку” ой думаю що то ще може треба було відправити, заходжу, а там “” Каріночка! Це тобі спасибі! За шанс виправитися, за підтримку, за все!
Показую мамі сторінку Каріночкі “-так ти правильно зробила, так і треба” тепло Полель по тілу від слів від того що все таки не просто так роблю.
22:00 Спати. Де мій диван. Сил немає.
27 лютого
5:00 Підйом
6:00 Вже на роботі. Закопалися в папери.
9:00 Підходить начальник і каже “не потрібно робити роботу” я просто в трансі дві доби практично жила а роботі, а тепер з'ясовується що все що я зробила можна викидати на смітник. Настрій взагалі немає.
9:40 Повідомляють що помер дуже хороша людина. Несусь на похорон. Замерзла за 2 години стояння на вулиці.
11:30 Дому. Настрої немає. Апетиту немає. Нічого не хочу.
13:00 На роботі. Дзвонить знайома “-я з сином у Москві в РДКБ в імунології” поговорила з нею. Весь оптимізм пропав.
17:00 Іду додому через магазин. Вирішили зробити “млинцеве паті”
17:30 Стою посеред кухні з пакетами і просто не розумію що робити .. потрібно зробити млинці, а в мене немає сил. Дещо як взяла себе в руки почала робити млинці.
18:00 Приходить смс від Дінарочкі “-температура 38,5 я на лікарняному, не прийду” Блин згорів, чорний, як моя душа.
Дінарочка одужуй!
18:15 Прийшла Наташа. Стало веселіше. Я роблю млинці Наташа режіт салат.
19:00 Прийшла Таня стало ще веселіше. Попросила доробити млинці покаявся я що інше робити буду. Блин сгоел.
19:10 Дзвінок на мобільний “-я тут стою, а в тебе двері закриті в під'їзді!” Біжу в низ відкриваю двері “А ось і я” Айгуль приїхала! Ми спілкувалися тільки з корпоративної мережі і нарешті познайомились в реалі. Айгуль сама живе в Леніногорськ.
Ставить шампанське на стіл. Прибираю в холодильник.
20:00 Салат зроблений, млинці настряпани, стіл зібраний. Сіли вечеряти. Розмовляли.
21:00 стукає у двері Ліля. Приїхала з Нижнєкамська. Холодна голодна.
Загалом розійшлися в 4 ранку 28 лютого т.е.сегодня
Робили масаж, тріскалися млинці з черносмородіновим варенням, випили 5 літрів чаю. Набалакались від душі майже по всіх можливих тем. Настрій потярсное незважаючи ні на що!
28 лютого
4:00 ранку сидимо з Айгуль на дивані сховавшись пледом типу дивимося телек і даємо установку “я не сплю, я не сплю” у підсумку задрімали обидві.
6:50 Підйом! Умивається, п'ємо чай і топа на вокзал. Попрощалися. Айгуль поїхала додому.
8:00 Дому. Очі сплять, а заснути не можу.
8:15 Поговорили по стільниковому з Машею хвилин 40. Моє становище: горизонтальне голова на подушці між подушкою і головою сотік.
11:00-13:00 Спала
14:00 Пішла на ринок треба ж стільки всього купити! з купленого:
Стелаж для колекції “Авто легенди СРСР” для Сєви
Журнали:
-Біографія
-Истори
-Інтерв'ю
ТВ-парк
-тіло людини № 28
Вийшла з ринку і зрозуміла що що то не купила. Згадала, пішла назад. Купила замок на светр який майже довязала Софії
15:30 Зайшла додому пишу цей пост
Настрій середнє
Завтра їду в Урсалу на виборчу дільницю, ой
Мабуть зараз я йду спати … сил немає очі злипаються, важкість в руказ і ногах …

Трохи з запізненням, але все ж таки публікую 4 тачку з серії Авто-легенди СРСР. Всім відомий ЗАЗ – запорожець! Поки найдрібніший з усієї колекції. У комплекті була анкета – там потрібно проставити відгуки про дану серії і т.д. Завтра відправлю. Одписав від себе що хотілося б колекцію ряду АВТОВАЗ та на космічну тему – супутники і шаттли з марсоходами. )

Мене давно не було в ЖЖ, почасти, так склалося, почасти, сам захотів відпочити.
У моєму житті відбулися чергові зміни. Вражаюче, те, що було всього кілька місяців тому, ті події, настрої, вже сприймаються, як далека історія. Напевно, для того, щоб відволіктися від поточних справ, а, можливо, просто впадаючи в маразм, вирішив тут ненадовго повернутися в дитинство, як у стан стабільний і безтурботне.
Зізнаюся, що я люблю дитячі заняття, які, напевно, не личить любити такому дорослому «супермена», як я, але, тим не менш, це – частина мене. Наприклад, люблю їздити на машині, коли мене возять, а не коли веду сам. Так як в сім'ї за радянських часів не було машини, для мене поїздка, наприклад, на таксі завжди була великою подією.
А ще я збирав масштабні моделі копії автомобілів. Збирав до початку 90-х, в результаті, набралося близько 200 моделей. Потім кинув, і, більше того, ставився до колекціонування презирливо. Вважав, що ця обивательщина не сумісна з музикою та іншими високими матеріями.
Тепер я знову став збирати моделі радянських машин! Пов'язано це з тим, що став виходити спеціальний журнал Авто-легенди СРСР. Кожен номер присвячений окремій машині, а до журналу додається моделька в масштабі 1 / 43, зроблена, зрозуміло, у Китаї, але досить точно. Вже було три випуски: Москвич-407, Перемога (ГАЗ-20) і ЗИМ (ГАЗ-12). Я придбав Москвич і ЗІМ (Перемогу успішно пропустив), ось такі:
Журнал виходить раз на два тижні. Серія розрахована на 2, 5 року.
А чи знаєте ви, хто перший у світі зробив масштабну модель-копію радянського автомобіля? Французи, фірма «Дінка Тойс». Вони в 1968-му випустили Москвич-408, який згодом послужив прототипом для перших радянських моделей, на початку 70-х!

Тут якесь видавництво “Де Агостіні” вирішило насрать в ринок масштабних моделей і випустило серію “Авто Легенди” Поки тільки СРСР, потім і РФ. Це невеликий журнал, а до нього модель. Рекомендована ціна 200Р., Всі продають по 300р. але купити нереально, розхапують в той же день – бо порівнянні за якістю моделі коштують від 1000р. до 2000р., а машин типу Запор і зовсім немає, тільки ручна робота абсолютно убобіщние і дуже дорогі – 3-5т.р. для фанатів (ебанатов). Одна добра тітонька мені підказала, що на Академію є точка, де бабулька продає старі випуски з-під поли. Я не повнився і зганяв. Купив ЗІМ і ЗАЗ =) ЗИМА аж два, потім може обміняти (як у деццтве). Знайти б тепер Волги 21 і 24, а так само ГАЗ 20 “Перемога” і було б щастя. До речі, може і до НКАУ дійде черга =)))
Думаю не багато хто з френдів розділяють подібні інтереси, та й я не фанатик – збираю не всі, а тільки те, що подобається (УАЗ, наприклад, купувати не став, він у мене є ще радянського виробництва, з відкривається всім …
Якість виготовлення (на тверду 4 +):
Розшарування суспільства по-радянськи.